Доброго дня, Шановні Читачі, мене звати Юрій Лемехов, за освітою я - клінічний психолог, і в сьогоднішній статті я розповім про те, як повернути кохану жінку, наочно проілюструвавши це першими трьома кейсами з практики свого психологічного консультування. Усі імена і деякі малосуттєві дані моїх клієнтів і дівчат і жінок, які пішли від них, були змінені.
З моїми онлайн-послугами психолога-психотерапевта Ви можете ознайомитися в статті "Онлайн психолог".
Рекомендую Вам підписатися на мої Ютуб-канали "Юрій Лемехов" и "Світ Психології".
Тайм-коди:
0:00 Вступ;
01:33 Кейс №1: Двійка-Бізнесмен - Чеховська Дама;
08:28 Помилки, допущені чоловіком у цих стосунках;
31:43 Кейс №2: Двійка Пікапер-початківець-Інтелігент - Домашня Спокійна;
35:33 Перше правило успішного пікапера й успішних стосунків для чоловіка;
46:19 Міні-кейс про те, як поставити знахабнілу жінку на місце, показавши їй, хто в домі господар;
53:34 Кейс №3: Двійка-Бізнесмен - Веселий Покемон Центр Всесвіту;
01:11:09 Істеричні жінки - Садистки;
Кейс №1
Від чоловіка Михайла, нарцисичною особистості на ананкастній основі, сангвінічного темпераменту (докладніше про темпераменти я розповідаю у відео під назвою "Поняття Темпераменту та Характера"), зі сценарними установками "Будь найкращим" и "Без Любові", Тирана, що раболіпствує згідно зі сценарною теорією Михайла Литвака, зі сценарною реалізацією у формі Арахни, Двійки Бізнесмена за моєю класифікацією чоловіків для жінок, 36 років, який має дитину 3 років від першого шлюбу (що закінчився розлученням за його ініціативою), успішно займається бізнесом і має високий рівень фінансового доходу, пішла дівчина Світлана, ананкастна особистість сангвінічного темпераменту, зі сценарними настановами "Будь Найкращою" і "Без розуму", раболіпний Тиран згідно зі сценарною теорією Михайла Литвака, зі сценарною реалізацією у формі Арахни, Чеховська Дама за класифікацією жінок від Амірана Сардарова, 30 років, без дітей, яка працює у сфері економіки та фінансів і відносно добре заробляє.
Загалом стосунки Михайла і Світлани тривали трохи більше року, з яких близько півроку вони жили разом. До спільного проживання їхні стосунки були ще більш-менш (як то кажуть, другий сорт - не шлюб), але, однак же, одразу Після початку спільного життя - Чеховська Пані Світлана показала себе у всій красі своєї цілковитої та абсолютної психологічної відсталості, ригідності та негнучкості, буквально вимагаючи від Михайла нескінченного підстроювання під усі її тарганів у голові, догм, стереотипів, повинностностей і заборон. Таким чином, щоб хоча б якось зберегти ці стосунки, йому доводилося багато в чому їй поступатися, підлаштовуватися під неї і прогинатися. Таким чином, замість того, щоб психологічно підтримувати Михайла і створювати йому в сім'ї клімат затишку, гармонії, теплоти, турботи, підтримки і довіри, Чеховська Дама тільки й робила, що виносила йому мізки тим, що їй вічно все було не так. Ба більше, вона ще й активно намагалася нескінченно Мішу в усьому звинувачувати. У підсумку, в їхній парі цілком закономірно почалися конфлікти, які призвели до того, що Михайло з головою занурився у свою підприємницьку діяльність і Свєті уваги вже практично НЕ приділяв - приходив він додому пізно і дуже втомлений, їв і практично відразу ж лягав спати. Що ж стосується інтимного життя, яке до початку сильних конфліктів у пари було більш ніж регулярним і цілком влаштовувало обох партнерів, то після всіх цих нескінченних скандалів, лайки, докорів та відходу Михайла в роботу сексуальне життя у цієї пари практично зійшло нанівець і було приблизно 1 раз на два тижні. Далі у Михайла трапилися серйозні проблеми в бізнесі, і він втратив досить велику суму грошей, внаслідок чого у нього почалася депресія. Світлана ж, будучи в їхній парі такою собі психологічно незрілою негнучкою маленькою дитиною, такою собі педантичною і правильною "гарною дівчинкою", яка абсолютно НЕ вміла будь-яким чином вибудовувати стосунки, нескінченно все обвалювала й прагнула лише брати та споживати, ну так от, Світлана Михайла взагалі ніяк у цей період життя, коли йому було особливо погано, й він особливо гостро потребував її турботи й підтримки, - абсолютно ніяк його НЕ підтримувала. Таким чином, коли у Михайла виникла депресія, і він перестав давати Світлані хоча б якісь емоції - вона не знайшла нічого кращого, як просто піти від нього до іншого. Для Михайла це було ударом - як ніж у спину. Два тижні він не знаходив собі місця, а потім звернувся до мене по допомогу.
Чесно кажучи, коли я почув історію стосунків Михайла і Світлани, ось особисто мені було абсолютно незрозуміло, Навіщо повертати ТАКУ дівчину? Який у ній сенс, коли, крім докорів, абсолютної психологічної негнучкості, життя за найбезглуздішими і невідповідними реальному життю і дійсності, що оточує нас, стереотипами, а також, окрім нескінченного обвалювання та руйнування, Світлана Михайлу в цих стосунках НІЧОГО, за своєю суттю, ДАТИ НЕ МОГЛА! Та ще й вставила йому ніж у спину, пішовши до іншого чоловіка в той період життя, коли Михайло особливо гостро потребував допомоги, підтримки, турботи, теплоти і душевної близькості з її боку! Особисто я б, якби від мене в такий період часу і в такій ситуації пішла б кохана дівчина - тільки б перехрестився і сказав би: "Слава Богу, що ти від мене пішла! Слава Богу за те, що він уберіг мене від тебе, і я витратив на тебе всього лише рік, а не 20 років свого життя". Утім, господар - пан: Михайло хотів повернути Світлану, і ми взялися за справу.
На першій же консультації я пояснив Михайлу, що Базово він Світлані досить добре підходить практично в усьому, крім того, що: 1) По-перше, він надто багато під неї підлаштовувався і прогинався - як наслідок, вона не відчувала в ньому сильного чоловіка-лідера, здатного повести її за собою. Тобто йому необхідно було вибудовувати з нею стосунки явно з позиції Згори, а НЕ, нібито, "на рівних", граючи в усі ці матріархальні "псевдодемократіі, рівноправ'я, толерантності, ліберальності" та іншу нісенітницю, яку Світлана, так само як і абсолютно будь-яка Чеховська Пані, намагалася нав'язувати чоловікові у стосунках. Тобто. що, по-перше, Михайлові треба було чітко і жорстко ставити Світлану на місце, кажучи їй про те, що йому в ній, у її поведінці та спілкуванні, а також у їхніх стосунках НЕ подобається, і, якби вона починала сперечатися, то в такому разі йому потрібно було б просто її ігнорувати й розривати з нею контакт, припиняючи з нею спілкуватися й абсолютно НЕ боячись її водночас втратити: "Піде, і скатертиною дорога"; 2) По-друге, Михайлу необхідно було приділяти Світлані дещо більшу кількість уваги, ніж він робив це раніше, а також давати їй необхідні для закоханості в себе емоції і почуття. Тобто Михайлу необхідно було почати у Світлану емоційно вкладатися, щоб вона знову почала в нього закохуватися (як це було на самому початку їхніх стосунків - у період романтики і квітково-цукеркового періоду). При цьому, коли Свєта буде косячити і Міша буде її ігнорувати, то їй повинно буде ставати від його ігнору нестерпно погано. Таким чином, завданням Міші було сформувати у Свєти певного роду реакції на свою поведінку: "Коли ти поводишся добре і правильно - я тебе гладжу, я з тобою фліртую, я кажу тобі компліменти, періодично влаштовую тобі гарну романтику, де ти відчуваєш себе потрібною мені жінкою - одним словом, я в тебе емоційно вкладаюсь, піднімаючи тобі твою не надто високу гендерну самооцінку. Ну а якщо раптом ти починаєш поводитися погано - ось тоді я починаю тебе ігнорувати - так, з одного боку, я НЕ роблю прямо, безпосередньо нічого поганого - я тебе не б'ю, я на тебе не кричу, не кидаюсь порожніми погрозами тощо. (до речі, Свєта саме тому Мішу й обрала, що внутрішньо він був саме гарним хлопцем, а НЕ поганим), - так, я нічого саме поганого тобі НЕ роблю, АЛЕ! Ти перестаєш отримувати від мене те хороше, що я тобі в цих стосунках давав і чого ти досить гостро потребуєш. І, або ти починаєш поводитися правильно, або ти нічого хорошого від мене більше НІКОЛИ НЕ отримаєш - віслючком, який вкладається в тебе просто так (хоч би як погано ти себе поводилася), я більше НЕ буду. А якщо тобі щось НЕ подобається - іди гуляй на всі чотири сторони - не дуже-то ти мені й потрібна, - я тебе біля себе НЕ тримаю".
Це були два ключові моменти, які Михайло мав виправити у стосунках, щоб Світлана від нього більше не йшла. Але спочатку її необхідно було повернути. І для цього ми розробили з Михайлом наступний план з повернення коханої. - Оскільки контакт у Михайла зі Світланою залишився досить добрим, я рекомендував йому зустрітися з нею після її роботи в кафе і, як то кажуть, поговорити відверто, оскільки ані останні дні їхніх стосунків, ані одразу після розриву вони практично не спілкувалися, - у Свєти, отже, залишилося досить багато невисловлених Михайлу претензій і образ. Таким чином, під час їхньої зустрічі Михайло сам мав чесно зізнатися Світлані в тому, що через свою роботу приділяв їй дуже мало уваги. Також він мав спілкуватися зі Свєтою певним чином, фліртувати з нею, загравати, казати їй компліменти, а саме спілкування мало носити легкий і невимушений характер - після першої ж консультації я скинув Михайлу необхідний для вивчення дуже якісний матеріал із пікапу, який йому необхідно було вивчити й постаратися впровадити його у свою практику спілкування з жінками загалом і зі Свєтою зокрема. Але приставати до Свєти в плані тактильного контакту я йому поки що НЕ рекомендував. - Тут поспішати і діяти з місця в кар'єр стратегічно сенсу НЕ мало.
Оскільки до проблеми повернення Міша підійшов максимально серйозно (все ж таки, як ніяк, було зачеплено його чоловіче самолюбство), матеріал із пікапу він вивчив упродовж буквально кількох днів і досить швидко зумів перебудувати свій стиль спілкування з жінками із суворо логічного на емоційно-почуттєвий лад (варто зазначити, що ніяких проблем із тим, щоб самому виражати й проявляти свої власні емоції, а також викликати їх у жінки, у Михайла, за фактом, не було). Далі, за кілька днів, він зустрівся зі Свєтою в кафе після її роботи і, точно згідно з планом, поговорив із нею по душах, вибачився за свою неуважність, дав їй легке і невимушене спілкування, а також зробив кілька гарних компліментів. Одним словом, підтримував градус вогника, гри і флірту на їхньому побаченні на належному рівні. Також на цьому побаченні Михайло з'ясував і той факт, що особливих почуттів до нового обранця Свєта, яка пішла від нього, явно НЕ відчуває - ну, зустрічаються - і зустрічаються - як то кажуть, без особливого вогника. Що ж стосується ставлення Свєти до Михайла, то воно помітно потеплішало, проте вона все-таки була ще дещо скутою і багато скиглила про те, як же погано він із нею обійшовся, що вона, за її словами, так багато в нього вкладалася, все для нього робила (ну, це з ЇЇ точки зору), але, водночас, нічого НЕ отримувала від нього натомість, почуваючись непотрібною Михайлу річчю. Михайло ж увесь її бредогенератор терпляче вислуховував і погоджувався зі Свєтою в тому, що був неправий, за згодою, втім, НЕ відлітаючи в позицію знизу - в позицію самобичування і надмірного каяття, тобто його згода, з одного боку, все-таки не виглядала як порожня формальність (тобто..., за фактом, вона йшла з потрібним рівнем емпатії і розуміння Свєтіних переживань), з іншого боку - він НЕ посипав голову попелом: "Який же я жахливий! Це я в усьому винен!". На завершення побачення Міша підвіз Свєту додому, біля під'їзду поцілував її в щічку (хоча вона, як упродовж усього побачення в кав'ярні, так і перед прощанням, вочевидь, очікувала від нього значно активніших дій і поцілунків дещо інтимнішого характеру), і попрощався.
Далі на наступній консультації ми обговорили з Михайлом те, як же саме йому слід діяти далі. Я пояснив Михайлові, що більше вибачатися перед Свєтою йому точно НЕ потрібно - що в цьому більше немає жодної потреби, і що надалі йому потрібно поводитися з нею тільки винятково явно з позиції Зверху - тобто що Він Головний, що Він Усе Вирішує, що він робить Усе, що Захоче, і що найголовніше - при цьому абсолютно НЕ боїться її втратити. Також я пояснив Михайлові й те, що все його спілкування та поведінка з жінками зводилися до частих поступок унаслідок того, що були зумовлені бажанням саме ТАКИМ НЕВРОТИЧНИМ СПОСІБОМ (утиском своїх власних інтересів, прав, позицій, бажань і потреб) отримати від цих жінок Кохання, і що всі ці форми поведінки були закладені в ньому ще в ранньому дитинстві, коли він саме ТАКИМ СПОСОБОМ вибудовував стосунки зі своєю матір'ю, яка давала йому любов тільки в тому разі, коли він послужливо та на шкоду собі виконував усе те, ЧОГО ВОНА ВІД НЬОГО ХОЧІЛА. В іншому ж разі (тобто в разі невиконання її вимог) мама Михайла ігнорувала і вдавала, що ображається на нього, викликаючи в Михайла, таким чином, сильне почуття провини, - тобто шляхом маніпуляції вона досить вправно продавлювала всі потрібні їй бажання та рішення в їхній сім'ї, діючи так не лише з маленьким Михайлом, а й з його татом. Як наслідок, і в дорослому житті Михайло надмірно під жінок підлаштовувався і прогинався, що, зрозуміло, ніколи ні до чого доброго НЕ приводило - або він доволі швидко ставав їм нецікавим, і тоді вони його кидали через те, що він був із ними надто м'яким і надмірно під них підлаштовувався, або ж він сам їх кидав, коли вони вже зовсім нахабніли і явно сідали йому на голову.
Для Михайла все вищесказане мною було досить несподіваним, і він всерйоз задумався. Як наслідок, наступне побачення зі Світланою він провів якось, м'яко кажучи, ніяк - безініціативно, у власних роздумах і дуже невиразно. - І чіплятися до неї не наважився, і діалог у них особливо не клеївся, і в позиції зверху він не був. Одним словом, тижнів зо два Михайло переживав досить серйозний внутрішньоособистісний конфлікт і переосмислював усе те, що раніше відбувалося в його житті. А потім - потім його, що називається, прорвало, та ще й як! Так, протягом одного тижня він зумів успішно склеїти одразу ЧЕТВЕРЬОХ ЗНАЙОМИХ ЙОМУ ДІВЧИН, з якими до цього він по-дружньому просто спілкувався! Ба більше, на черговому побаченні зі Світланою він - уже щосили її обіймав і цілував, був рішучим, упевненим, сміливим, харизматичним, чарівним і веселим. Зрозуміло, вона до нього відразу ж повернулася. І все це сталося внаслідок того, що внутрішньо Михайло просто перестав боятися зробити щось не так, перестав боятися відстоювати і продавлювати СВОЇ інтереси, бажання і потреби, а також перестав боятися втратити Світлану, якщо щось піде не так: "Піде - і скатертиною дорога. Нехай спробує знайти когось кращого, ніж я". Як наслідок, внутрішньо він розкріпачився і розслабився, і, як наслідок, почав поводитися з дівчатами абсолютно природно, упевнено й розкуто, що, власне кажучи, і не забарилося позначитися на його результаті спілкування з протилежною статтю. Фактично, він почав робити з ними все, що хотів - усе в нього пішло, як по маслу!
Далі я порекомендував Михайлові щодо його нових стосунків зі Свєтою - у жодному разі НЕ починати з нею одразу жити разом, оскільки, внаслідок повної її негнучкості, це призводитиме лише до чергових скандалів і конфліктів. Я рекомендував йому періодично 1-2 рази на тиждень проводити з нею якийсь час, раз-два на день вести не надто довге листування і вже точно НЕ їздити з нею в якийсь тривалий відпочинок - просто тому, що під час такого відпочинку їхні конфлікти також ставали дуже і дуже серйозними. Таким чином я рекомендував йому щонайменше кілька місяців Свєту підгодовувати тим, що він у неї вкладається, якщо вона поводиться правильно, і перестає це робити, починаючи її ігнорувати, коли вона поводиться неправильно.
Саме в такому ключі стосунки Михайла зі Свєтою і продовжилися, але вже буквально за тиждень у Михайла виникла дуже і дуже серйозна образа на Світлану за те, що вона його тоді зрадила і кинула, не підтримавши Мішу в дуже важкий період його життя. - Михайло, повністю розібравшись у ситуації з їхніми стосунками, абсолютно точно вважав Свєту зрадницею, яка вчинила з ним дуже і дуже негарно. Як наслідок, він всерйоз задумався над тим, щоб почати стосунки з іншою.
Чим у них справа закінчилася - я НЕ знаю, оскільки ми з Михайлом консультаційну роботу на той момент уже припинили. Але я дуже сподіваюся, що він дослухався до моїх доводів і Світлану все-таки кинув, розпочавши серйозні стосунки вже зовсім з ІНШОЮ ЗА ХАРАКТЕРОМ ДІВЧИНОЮ, оскільки повернута ним Свєта, на мій погляд, на роль його дружини й матері його майбутніх дітей ну вже точно АЛЕТНАКО НЕ ТЯГНУЛА і СПРАВЖНЬ ЗНАЧАЛО ЙОМУ ДЛЯ ЦЬОГО НЕ ПІДХОДИЛА. Та й повертав її Михайло, поклавши руку на серце, тільки внаслідок почуття ураженої власної гідності: "Як мене, такого класного, могли кинути? Ні, тепер я просто зобов'язаний її повернути, щоб відновити статус-кво", а аж ніяк не через великі почуття до неї. Загалом, одним словом, я сподіваюся, що Михайло прислухався до моїх порад і зробив у своєму особистому житті правильний вибір.
Кейс №2
Від чоловіка Дмитра, ананкастної особистості холеричного темпераменту зі сценарними настановами "Будь Кращим" і "Без Розуму", раболіпного Тирана згідно зі сценарною теорією Михайла Литвака, зі сценарною реалізацією у формі Арахни, Двійки Пікапера-початківця-інтелігента за моєю класифікацією чоловіків для жінок, 32 років, який працює у великій компанії і обіймає там середню посаду із середнім окладом, проживає з дружиною і має дитину 5 років, пішла коханка Аріна, шизоїдна особистість меланхолійного темпераменту, зі сценарними установками "Радуй Інших" і "Без Розуму", раболіпствуючий Тиран згідно зі сценарною теорією Михайла Литвака, зі сценарною реалізацією у формі Дамокла, Домашня Спокійна за класифікацією жінок від Амірана Сардарова, 26 років, без дітей, працює з Дмитром в одній компанії, але в іншому відділі та на дещо нижчій посаді й має стабільний середньо-невеликий фінансовий дохід.
Познайомилися Дмитро з Аріною на роботі і зустрічалися без будь-якого спільного проживання близько півроку. При цьому Дмитро постійно Аріну ревнував, критикував, контролював і буквально душив її своїм бажанням якнайшвидше побачитися і наполегливістю в плані частоти і тривалості зустрічей. - Так, він буквально вимагав від неї регулярних зустрічей на постійній основі і надмірно наполягав на тому, щоб Орися весь свій вільний час проводила з ним і тільки з ним, а якщо вона з якихось причин відмовлялася з Дмитром зустрічатися (зазвичай їхні зустрічі відбувалися на знімній квартирі, куди Дмитро її водив), то він починав на Орисю тиснути й активно наполягати на зустрічі: "А чому ти не можеш? Ні, залиш усі свої справи, і приїжджай. Та що ти відмазуєшся - я ж знаю, що ти можеш приїхати. А з ким ти будеш проводити час? А що мама або подружка почекати не можуть, а що ти з ними в Інший Раз не зустрінешся?! Я ж тебе вже скільки чекаю! Ми ж уже з тобою цілих два дні не бачилися!" і все в такому дусі. Зрозуміло, якщо перший час така наполегливість і надмірна зацікавленість у зустрічах з боку Дмитра були для Орисі ще більш-менш приємними, то вже буквально за 2-3 місяці такого тиску і спроб удушення її надмірним контролем - їй усе це порядком набридло, а ще за 3 місяці вона повідомила Дмитрові, що більше з ним стосунків продовжувати НЕ хоче. - Замучив він її своїм надконтролем, недовірою, ревнощами і вимогами приділяти йому надмірну кількість часу і уваги. Після цього у Дмитра почалися напади паніки (так звані панічні атаки), і він звернувся до мене по допомогу.
На першій консультації я пояснив Дімі, що перше правило успішного пікапера й успішних стосунків полягає в тому, що НІКОГО І НІКОЛИ НЕ ТРЕБА НАСИЛЬНО Тягнути У СТОСУНКИ З СОБОЮ, що, навпаки, ТРЕБА СВОЄЮ ВЧИНКОЮ, СПІлкуванням і ставленням до дівчини підігрівати і підтримувати її інтерес до себе, викликаючи в неї відповідні емоції і почуття - тоді вона буде саме ХОТІТИ з тобою зустрітися, ХОЧІТИ ЦИХ ЗВИДАНЬ, а не погоджуватися на них з-під палиці. А всі ці вмовляння, вимоги, тиск і надконтроль - усе це те саме, що психологічне насильство над особистістю людини, і ні до чого хорошого така поведінка призвести в принципі НЕ може. До речі, дружину свою Дмитро НЕ любив і всім цим НЕ мучив - як наслідок, йти від нього вона навіть близько НЕ збиралася. Таким чином я рекомендував Дімі перестати Аріну пресувати і набридати їй своїми настирливими запрошеннями на зустріч. - Я справедливо вважав, що, якщо Діма залишить Аріну на певний час у спокої, то, дуже можливо, вона знову ним зацікавиться - у будь-якому разі спільні точки перетину на роботі в них однозначно були, тобто вони в будь-якому разі продовжили б спілкуватися з якихось робочих питань, і Аріна, напевно, помітила б зміни в поведінці Діми в кращий бік. Також ми написали й надіслали Арині амортизаційний лист, у якому Діма стисло, лаконічно і максимально чесно вибачився перед нею за всі свої помилки в їхніх стосунках і обіцяв більше Орисі своєю настирливістю не дошкуляти. Лист цей Аріна сприйняла досить позитивно, і сама почала писати Дімі, начебто як, з робочих питань, але, одразу стало очевидно, що всю цю інформацію вона, якби захотіла, легко могла б дізнатися і від інших працівників - до Дмитра їй для цього звертатися було зовсім необов'язково. Отже, не викликало абсолютно ніяких сумнівів, що крига в плані повернення Аріни істотно скресла. Але тут усе-таки дуже важливо було не поспішати і не форсувати події.
Спілкування в такому форматі (коли Аріна щось дізнавалася в Дмитра ніби по роботі) тривало приблизно два тижні. - І хоча в плані спілкування з Аріною Дмитро явно нікуди не поспішав, але час цей він даремно аж ніяк не витрачав, а активно розбирався в собі й розкладав по поличках їхні з Аріною стосунки, докладно аналізуючи ті помилки, яких він у них припускався. Також, докладно написавши свою біографію, Діма старанно розбирався і в тому, звідки в цих помилок ноги ростуть - унаслідок чого він ТАК поводиться саме зі значущим для нього об'єктом кохання, тоді як з об'єктом значно менш для нього значущим (наприклад, зі своєю дружиною) - він поводиться Зовсім По-Другому. Зрозуміло, відповіддю на це та багато інших питань - стали взаємини Дмитра з його мамою.
За два тижні в компанії, де працювали Аріна з Дмитром, несподівано намітився корпоратив, який мав проходити, ні багато ні мало, у нічному клубі. Діма збирався туди піти і припустив, що там, найімовірніше, може бути Аріна. Тож одразу ж виникло питання - ЯК йому там поводитися загалом і щодо Аріни зокрема. Я рекомендував Дімі фліртувати й доволі активно спілкуватися з іншими дівчатами - причому спеціально робити це так, щоб Аріна все це бачила, а от із нею я запропонував йому, навпаки, поводитися доволі холодно, сухо, стримано й відсторонено, тобто просто з Аріною привітатися, але на якийсь контакт - усе-таки НЕ йти. Ситуація, однак, почала складатися настільки сприятливо для Дмитра, що мої рекомендації він НЕ виконав, натомість процесу повернення це пішло тільки на користь. - Так, від самого початку Аріна сама почала активно біля Дмитра крутитися, явно натякаючи йому на те, що зовсім не проти з ним поспілкуватися і потанцювати. Зрештою, коли вони ще трохи випили і будь-яка напруга між ними повністю спала - він почав з нею танцювати, а далі - вже звично обіймати її і цілувати. Зрештою, вони помирилися, і успішно продовжили зустрічатися. До речі, Шановні Глядачі, як я вже розповідав в одному зі своїх відео про техніку повернення, саме внаслідок ТАКИХ ситуацій, саме внаслідок ТАКОГО повороту подій клієнту далеко не завжди варто суворо та педантично дотримуватися всіх рекомендацій психолога, - тобто, так, з одного боку, клієнт, безумовно, має мати в себе в голові якийсь певний, раніше складений план дій, але, з іншого боку, діяти він має чітко, виходячи з ПОТЕНЦЕВИХ СІТУАЦІЙ, просто тому, що цілком може виявитися, що клієнт сам краще зорієнтується на місці...
Отже, Діма зумів повернути Аріну, проте закінчилася історія їхніх стосунків без хеппі-енду - приблизно за три місяці після їхнього примирення Діма почав всерйоз замислюватися над тим, а чи варто йому зустрічатися з Аріною? А чи підходить вона йому для серйозних стосунків, для створення сім'ї та заведення дітей? Адже вона, як глибоко шизоїдна особистість, була доволі дивною, дивакуватою, відстороненою, яка перебувала у своєму внутрішньому світі, що часто не відповідав об'єктивній реальності й реальній дійсності, і, як наслідок, була доволі недолугою - багато чого вона казала чи робила відверто невпопад - така собі маленька психологічно незріла дитина, що перебуває десь глибоко у своєму внутрішньому світі й на своїй хвилі. Як наслідок, Аріна періодично робила такі речі, які тільки псували, руйнували й обвалювали їхні стосунки з Дмитром, тобто, фактично, по суті своїй, вона поводилася приблизно як мавпа з гранатою - рано чи пізно неминуче все підривала, руйнувала й обвалювала. Одним словом, зваживши всі "За" і "Проти", за півроку таких стосунків (тобто за півроку після успішного повернення Орисі) Діма ухвалив остаточне для себе рішення стосунки з нею закінчити.
Шановні Чоловіки, а зараз я хочу навести для Вас міні-кейс, основний розвиток подій якого також відбувався на дискотеці. До мене звернувся 29-річний чоловік Олексій, який скаржився на те, що його 27-річна дружина і мати їхньої 4-річної дитини, Оксана, нерідко ледь не силоміць тягне його ввечері на дискотеки та в нічні клуби, де частенько танцює з іншими чоловіками, які її мацають і обіймають. Олексій звернувся до мене по допомогу з метою або налагодити їхні стосунки, або розлучитися, оскільки на всі його логічно обґрунтовані аргументи про те, що йому не хочеться ні ходити на дискотеки, ні, тим паче, бачити, як його дружина та мати його дитини танцює з іншими чоловіками, ну так ось, на всі його логічні аргументи, Оксана, як ні в чому не бувало, відповідала йому приблизно так: "Ну, треба ж нам якось відпочивати! Ну і що, що я з ними танцюю. Я ж із ними не сплю. А ти не ревнуй", у такий спосіб явно даючи Олексію зрозуміти, що подібна поведінка для неї - є більш ніж нормальною і цілком собі дуже навіть припустима, тобто, так би мовити, в порядку речей.
Працював я з Олексієм у такий спосіб: крім нашої психотерапевтичної роботи, яка згодом дала свої плоди, також я рекомендував моєму клієнту вивчити відеоматеріали з пікапу і сексології, а коли він внутрішньо дозріє і набереться сил і мужності, - вчинити так: одразу ж, без зайвих умовлянь, погодитися поїхати на дискотеку з їхніми друзями і, коли Оксана вкотре піде з кимось танцювати, - розвернутися й просто звідти поїхати, на її дзвінки й повідомлення НЕ відповідати й дочекатися, доки вона повернеться додому. Далі, коли вона запитає його що-небудь із серії: "А чому це ти раптом поїхав?" - вліпити їй у лоб жорстким холодним тоном: "Я поїхав для того, щоб подивитися, які мені потрібно підготувати документи для нашого розлучення. У нічному клубі мені це дивитися було не з руки - у домашній атмосфері - воно якось спокійніше буде. Ти не переживай - я вже все знайшов. Наступного тижня впритул цим займуся. Половина майна залишиться в тебе - судитися я з тобою не буду - з'їду до батьків, живи тут із дитиною. Аліменти платитиму тобі справно". Саме Так Олексій і зробив, і видав Оксані прямо в лоб нашу з ним домашню заготовку. Сказати, що Оксана від його слів була шокована - це нічого не сказати! Спочатку вона, щоправда, спробувала за звичкою Олексія завинуватити і ним зманіпулювати, мовляв, мовляв: "Який же ти поганий чоловік і батько, як же неправильно ти поводишся" і все в такому ключі. Але, однак же, він відповів їй на це таке: "Знаєш, люба, я з блядкою жити НЕ буду. Ба більше, я дуже шкодую, що ти стала матір'ю моєї доньки. - Ти своїм прикладом показуєш їй те, як поводяться бляді. Що з неї виросте завдяки тобі - мені навіть страшно уявити. Усе. Коротше. З'ясовувати мені з тобою нічого. Ділити - теж. Завтра я збираю всі необхідні речі і з'їжджаю до батьків. За поділ майна - не переживай - без трусів я тебе не залишу - буде що знімати перед новими залицяльниками. А скоро всі речі від тебе заберу - так і водити їх сюди зі спокійною душею вже зможеш". І пішов. І ось тут-то, коли до Оксани нарешті-таки дійшло, ЩО ж саме в їхніх стосунках відбувається, ось тут-то в неї, як то кажуть, і почалася справжнісінька бамбалейла і загоряння п'ятої точки. - Вона ридала і благала Олексія її пробачити, присягалася, що більше так поводитися ніколи НЕ буде і т.д. і т.п. До речі, цей варіант розвитку подій (ридання й благання з боку Оксани) ми з Олексієм також обговорювали на одній із консультацій, і тут я порекомендував йому в жодному разі дружину одразу не пробачати, а навпаки - сказати, що він подумає, пробачати її взагалі чи ні. - Нехай до прийняття ним остаточного рішення - помучиться як слід. Скажу чесно, Олексій і сам не очікував, що його слова справлять на дружину таке враження. Вибудував він її, звісно, за повною програмою, показавши їй у такий спосіб, хто в їхньому домі справжній господар. Оксану він через півтора тижні великодушно пробачив, але сказав їй, що така її поведінка - була востаннє - ще один похід на дискотеку (а тим паче якісь танцюльки з іншими чоловіками) - і вона гарантовано житиме вже без нього. - Спрацювало все це просто чудово - у його дружини Оксани якось раптом дуже різко знайшлися зовсім інші способи відпочинку і проведення часу - без будь-яких нічних клубів, випивки, дискотек і танцюльок. Ось так вирішилася ця ситуація.
Кейс №3
Від Андрія, нарцисичної особистості на тривожно-недовірливому підґрунті, меланхолійного темпераменту, зі сценарними установками "Будь Найкращим" і "Без Любові", раболіпствуючого Тирана згідно зі сценарною теорією Михайла Литвака, зі сценарною реалізацією у формі Арахни, Двійки-Бізнесмена за моєю класифікацією чоловіків для жінок, 42 років, який є власником середнього бізнесу, що приносить йому гарний і стабільний фінансовий дохід, має одну дорослу дитину від колишньої дружини, з якою він поки що не розлучився, але збирався це зробити найближчим часом за своєю власною ініціативою, пішла дівчина Катя, істерична особистість сангвінічного темпераменту, зі сценарними настановами "Будь Кращою" і "Без Радості", раболіпний Тиран згідно зі сценарною теорією Михайла Литвака, зі сценарною реалізацією у формі Арахни, Веселий Покемон Центр Всесвіту за класифікацією жінок від Амірана Сардарова, 28 років, яка працює на Андрія і обіймає в його компанії середню посаду із середнім окладом.
Познайомилися Андрій з Катею на роботі, коли Андрій наймав для свого бізнесу робочий персонал. Три місяці вони просто зустрічалися, а далі ще трохи більше двох років прожили разом. І все у них у стосунках було, начебто, відносно нічого, але в останні кілька місяців спільного проживання Катя почала гратися в нескінченні образи на Андрія на тему того, що він з нею все ніяк не одружується - що її вже й вік підтискає (ну так, цілих 28 років, однак!), що вона хоче мати офіційно зареєстрований шлюб, а не, цитую: "Бути в підвішеному стані і бовтатися в повітрі цивільних стосунків, які нікуди не йдуть і ні до чого не ведуть", що вона хоче мати сім'ю і своїх дітей від Андрія. Також періодично і без жодного приводу Катя почала катати Андрію скандали на тему того, що такі стосунки їй набридли. Тут би Андрію дати їй хорошого психологічного потиличника і поставити цього Веселого Покемона на місце словами із серії: "Щось не подобається - йди на всі чотири сторони. А нову секретарку я собі завтра знайду". Але, однак же, тут Андрій дав слабину і почав намагатися її вмовляти почекати і не поспішати, що йому вигідніше ще якийсь час офіційно не розлучатися з дружиною, щоб платити менше податків (дещо в його бізнесі було оформлено на неї), але що зовсім скоро це питання вже повинно буде вирішитися, умовляв Катю заспокоїтися і не нервувати, а також, замість того, щоб дати їй гарного емоційного чарівного стусана під м'яке місце, всіляко намагався логічно обгрунтовувати їй свої позиції. У підсумку вона, бачачи його м'якість, поступливість і надмірне прогинання під неї (що він НЕ може жорстко поставити її на місце й вибудувати як слід (на що вона його, власне кажучи, і провокувала своїми нескінченними істериками й поведінкою маленької примхливої дитини)) - ну так от, внаслідок такої поведінки Андрія, Катя просто втратила до нього інтерес і від нього, відповідно, пішла, переїхавши жити до своєї мами. Для Андрія Катін відхід дався дуже непросто - він досить серйозно захворів на вірусну інфекцію з ускладненнями, а коли вилікувався - був досить сильно емоційно пригнічений, розбитий і зломлений. У підсумку, через місяць після відходу Катерини Андрій звернувся до мене по допомогу.
На першій же консультації я пояснив Андрію, що таких Веселих Покемонів, які вважають себе центром всесвіту, треба, як то кажуть, тримати в їжакових рукавицях, постійно їх вибудовувати і жорстко ставити на місце: по-перше, це слід робити за допомогою більш-менш регулярної і до того ж досить жорсткої критики на їхню адресу (причому не тільки вчинків, а й їхньої особистості), по-друге, якщо Покемон дуже серйозно завинив, а таке теж періодично буває, то в цьому разі необхідно його дуже жорстко ігнорувати (просто тому, що якраз-таки ігнорування Покемони, особливо Покемони з істеричною акцентуацією характеру, практично не виносять), - тобто мигдальничати з Покемоном.тобто мигдальничати з Покемонами - це остання справа - вони хочуть бачити чоловіка, який, з одного боку, буде про них дбати, як якийсь такий добрий психологічний тато, який буде дбати про Покемонів, як про маленьку дитину, але, з іншого боку, цей тато однозначно НЕ має дозволяти Покемонам все підряд - тобто, де треба - йому слід жорстко на них накричати, де треба - не соромлячись у висловах, жорстко поставити на місце, де треба - пригрозити своїм відходом і позбавленням Покемона всіх благ і булочок, які йдуть від чоловіка, де треба (зазвичай за особливо тяжкі провини) - ігнорувати і НЕ прощати. Андрій досить швидко зрозумів усі свої помилки у стосунках із Катею. Ба більше, місцями (особливо на початку їхніх стосунків) він поводився з нею приблизно так і поводився, тобто. робив усе, як треба - більш-менш правильно, але потім - якось надмірно розм'як, імовірно, від того, що надто впав від Каті в психологічну та сексуальну залежність (так, справді, істеричні особистості - це дуже добрі психологи по життю, які чудово вміють тонко відчувати інших людей (володіють високим рівнем емпатії, синтонності та конґруентності) і блискуче вміють під цих інших людей підлаштовуватися якраз у ті моменти, коли це й буває потрібно (тобто вони володіють досить високим рівнем психологічної гнучкості). - Таким чином, завдяки такому підлаштуванню істерична особистість ніби зливається з об'єктом своєї любові і, як наслідок, від неї дуже легко потрапити в психологічну залежність, душевно з нею зблизившись - вона, як то кажуть, вміє залізти в душу. Катя ж, крім усього перерахованого вище, дуже підходила Андрію ще й у сексі. Як наслідок, до залежності психологічної додалася залежність сексуальна. Таким чином, Андрій, так само як і абсолютно будь-яка залежна особистість, почав надмірно боятися втратити об'єкт своєї невротичної любовної залежності. І, зрештою, абсолютно закономірно Катю втратив.
Коли Андрій усе це усвідомив і зрозумів, коли він для себе з'ясував усі ці тонкощі й нюанси, які він НЕ врахував у стосунках із Катею, - план дій сформувався в нього практично автоматом. Так, спочатку ми з Андрієм склали досить жорсткий амортизаційний лист, у якому Андрій, з одного боку, написав Каті про те, що вона правильно зробила, що його покинула, з іншого боку - він написав їй про те, що на їхніх робочих відносинах і спілкуванні щодо розв'язання будь-яких робочих питань - її відхід абсолютно ніяк НЕ позначиться - що ні звільняти її, ні як-небудь карати, мучити, пресувати, навантажувати додатковими обов'язками, а тим паче - підставляти - він її 100% НЕ буде, ну а з третього боку Андрій написав Каті про те, що тепер їхнє спілкування буде ВИКЛЮЧНО ПО РОБОТІ - тобто строго по робочих питаннях, тобто строго по робочих питаннях.тобто ТІЛЬКИ СУВОРО ПО СПРАВІ, і Нічого більше. Таким чином, найголовнішим завданням, яке стояло перед Андрієм, було завдання Змінити формат їхнього спілкування і стосунків на максимально холодний, суворий, відчужений, емоційно відсторонений діловий стиль: "Катерино Миколаївно, ми з Вами тепер спілкуємося винятково з робочих питань, і нічого більше нас із Вами вже НЕ пов'язує". При цьому, з'являючись на своїй фірмі, Андрію необхідно було ходити якщо і не з веселим виглядом, демонструючи гарний настрій (у його нинішньому становищі зробити це було вельми проблематично), то вже принаймні БЕЗ жалюгідної та страждальної, а тим паче - глибоко нещасної і такої, що розкаюється у всіх смертних гріхах, міни на обличчі.
Зрозуміло, я прекрасно усвідомлював, що довго такого жорсткого і затяжного ігнору з боку Андрія Катя просто НЕ витримає, і, бачачи, що в нього все гаразд, рано чи пізно вона в будь-якому разі проявить ініціативу і почне якісь спроби зближення з ним. Так, зрештою, і почало відбуватися. - Уже буквально тижнів за півтора-два вона почала надмірно лізти в усі робочі моменти (зокрема й у ті, що її абсолютно жодним боком навіть близько не торкалися), завзято демонструючи Андрію своє бажання допомогти. Утім, насправді, Катя бажала винятково лише більшої до себе уваги та більш щільного контакту з Андрієм. Також через деякий час, мабуть розуміючи, що тактика з вниканням в усі справи Абсолютно Ні Яким Образом отриманню омріяної уваги від Андрія НЕ сприяє (він просто перенаправляв її до своїх заступників, уникаючи спілкування з нею), вона почала перша писати йому у вайбері, вже відкрито цікавлячись його справами, здоров'ям, настроєм і т. ін.: "Ти начебто мене уникаєш останнім часом. Як у тебе справи? Як ти почуваєшся? Ну ми ж із тобою не чужі люди!" Відповідав їй Андрій досить мляво, коротко й ухильно, мовляв, мовляв: "Усе гаразд, Катрусю, ти за мене сильно не переживай. У мене все добре".
Так тривало ще два тижні, а потім Катя прийшла до Андрія в кабінет і почала вже відверто крутитися біля нього та притискатися до нього. - Одним словом, Веселий Покемон ігнорування не витримав і таки благополучно пристрибав на явку з повинною. Із сексом, а точніше, з його відсутністю, Катя, втім, певний час Андрія ще промурижила, і відновила з ним інтимну близькість приблизно через три тижні після приходу до нього в кабінет. Але тут, коли Андрій цікавився в мене - а чи варто йому продавлювати Катю на секс і якимось чином форсувати події в цьому напрямі, - я рекомендував йому цього НЕ робити: "Дочекайся, доки вона Сама тобі запропонує, і на інтимній близькості з нею НЕ наполягай - просто цілуй її, обіймай, і не більше того - рано чи пізно вона з тобою інтимну близькість точно відновить!". У підсумку в плані сексу Андрій уже буквально за три тижні отримав своє повною мірою, ступенем і обсягом.
Подальша доля цієї пари мені невідома - одружився Андрій з Катею чи ні - я НЕ знаю, оскільки після відновлення сексуальних стосунків і переїзду Каті назад до Андрія він свою консультаційну роботу зі мною закінчив. Утім, досить імовірно, що Андрій цілком міг ухвалити рішення з Катею розлучитися, оскільки його відверто НЕ влаштовували ті фортелі, які вона, вже будучи у стосунках із ним, періодично викидала. Спочатку Андрій думав, що Катя робить це якось випадково і неусвідомлено - що це просто якийсь випадковий невдалий нещасливий збіг обставин або в неї просто поганий день, або місячні підкралися несподівано, або стрес на роботі був сильний і т.д. і т.п. Однак я пояснив йому, що істерична особистість - це аж ніяк НЕ мавпа з гранатою (яка, на відміну, наприклад, від тих же шизоїдів чи ананкастів, обвалює все внаслідок свого цілковитого нерозуміння ситуації). Що ні, істеричні особистості - це аж ніяк НЕ мавпи з гранатою - це чистісінької води психологічні садисти, які прекрасно все розуміють і усвідомлюють, а також чудово усвідомлюють те, ЩО ж саме вони роблять у стосунках і для чого. Тобто вони все прекрасно розуміють, усвідомлюють і відчувають. І все, що вони роблять у плані заподіяння чоловікові душевного болю, - вони роблять УСВІДОМЛЕНО І СПЕЦІАЛЬНО! Ба більше, як правило, істерички СПЕЦІАЛЬНО спочатку стосунків втираються до чоловіка в довіру для того, щоб він до них якось звик, розслабився і довірив їм свою душу, а потім - уже прагнуть зробити йому максимально боляче, тобто заподіяти своєму чоловікові після розкриття ним своєї душі - максимально сильного психологічного болю, вдарити його в найслабше, найболючіше, найвразливіше та найбеззахисніше місце, а потім - як ні в чому не бувало - продовжити з ним своє спілкування або ж вибачитися та покаятися на вигляд, але потім, буквально вже за певний час, - зробити рівно все те саме. Також я пояснив Андрію, що витоки такої поведінки в особистостей із такою акцентуацією характеру лежать у ранньому дитинстві, у їхніх взаєминах із батьком. Тобто що істеричні особистості мають важку образу на свого батька, а також відчувають до нього почуття ненависті й такою своєю поведінкою з чоловіками ніби мстять своєму власному батькові за недоотриману від нього любов, турботу, теплоту і, що найголовніше, за недоотриману від нього увагу - тобто вони на 100% СПЕЦІАЛЬНО роблять чоловікам боляче - такі собі психологічні садисти. Таким чином, за будь-які серйозні їхні провини, наприклад, за деякі фразочки, від яких, як влучно висловився Андрій, "в якийсь момент легко можна інфаркт або інсульт отримати", істеричок необхідно дуже й дуже жорстко карати - причому робити це найстрашнішим для них способом, а саме - тривалим і тотальним ігноруванням їхнього існування. Утім, Шановні Чоловіки, навряд чи все це якось сильно допоможе відучити їх від подібної поведінки, оскільки вічно ж ти все одно істеричну особистість ігнорувати НЕ будеш, а робити подібні речі вони будуть регулярно й на постійній основі - рівно доти, доки не пройдуть курс тривалої психотерапії та не пробачать власного батька. Інакше образа і ненависть до чоловіків, а також бажання їм мститися, роблячи їм боляче, в істеричних особистостей вже точно НІКУди НЕ дінеться.
Одним словом, Шановні Чоловіки, я не знаю, яке рішення ухвалив Андрій у плані подальших стосунків із Катею, але, в будь-якому разі, я думаю, що він зробив правильний вибір.
На цьому в мене на сьогодні все. З наступними трьома кейсами Ви зможете ознайомитися в статті "Як повернути кохану дівчину після розставання".
